ONUKA — те, що тішить серце. Неможливе, здається, поєднання електронної музики і народних інструментів виходить неймовірно якісним і вражає вухо та душу. Окрім того це високоякісна музика, і вважаю, що слід згадати про цей проект, попри шаблонне і хибне твердження, що PlayUA — сайт лише про ігри.

Наталя Жижченко — онука майстра музичних інструментів Олександра Шльончика, який реставрував кобзу самого Шевченка, і на честь якого власне названо сам проект. Вона не дивиться сучасні фільми, зате вже давно створює сучасну електронну музику. Але, як каже сама Ната, зрозуміла, що не можна забувати власне коріння і те, чого її навчив у дитинстві дідусь. Удвох із Євгеном Філатовим вони взяли і просто зробили неможливе — поєднали „вогонь і воду“ і стали головним музичним відкриттям 2014 року, принаймні, для мене.

Дебютний альбом з тією ж назвою вже посів перше місце в iTunes, перевершивши довготривалого лідера, Океан Ельзи. Хоч зарелізився він зовсім нещодавно — посеред жовтня. Окрім дуже демократичних цін на альбом у тому ж iTunes і Google Play — приблизно 20 гривень, музиканти гурту виклали альбом у вільний доступ у соцмережі та SoundCloud, завдяки чому можемо послухати його будь-де та будь-коли.

[iframe id=”https://w.soundcloud.com/player/?url=https%3A//api.soundcloud.com/playlists/55005913&auto_play=false&hide_related=false&show_comments=true&show_user=true&show_reposts=false&visual=false”]

З другим, але дебютним (так, навіть таке можливо) виступом музиканти проекту ONUKA приїхали до Львова. Квитки розійшлися, на виступі яблуку не було де впасти, тим паче у фанзоні, просто перед сценою. І от виходять музиканти, Наталя сором’язливо промовляє маленьке звернення (мабуть, іще не звикла до такої аудиторії), а далі починається емоційний вибух. Пісні заворожують, розкачують, чудові ритми доводять до екстазу, а крик трембіти ніби пробуджує дух предків. Голос самої Наталі перетворює весь цей набір ритмів зі звуками на пісню і робить це неймовірно вдало – вокал саме там, де потрібен, і навіть навмисні його спотворення звучать дуже стильно і вдало, а не як дешевий автотюн в пісеньках Ліла Вейна та Ребеки Блек.

Загалом мої враження від цієї команди музикантів — абсолютно позитивні. Новий стиль, жанр, доброякісна музика, ковток свіжого повітря поміж українських виконавців. Ба більше, ONUKA — це не просто музика, це філософія мінімалізму, аскетичності помноженої на кіберпанк, ритмічності та ідеальної співзвучності. Вже навесні можемо чекати новий EP, а доти особисто я можу лише подякувати 2014-му рокові за те, що українське ліпшає, а команді цього проекту за розумну стратегію з вільним завантаженням пісень. Ну, і, звісно, за їхню чудову та потрібну творчість.